Зразки міркування про роль дієприслівників в конкретному тексті. Цитати для написання твору на лінгвістичну тему з банку ФІПІ. ДПА Дієприслівник усуває одноманітність в переліку окремих дій

завдання №0641DB

http://www.fipi.ru

Твір за текстом К.Г. Паустовського

Знаменитий російський філолог Ф.І. Буслаєв писав: «Тільки в реченні отримують своє значення окремі слова, їх закінчення і приставки». Я повністю згоден з даними судженням. Дійсно, слова знаходять певний сенс лише в закінченому висловлюванні, в побудові якого беруть участь формотворчих морфеми.

Звернімося до тексту Костянтина Паустовського. Слово «прийшов» в реченні 20 - дієслово доконаного виду. Утворити цю форму допомагає приставка «при-», яка, крім того, має значення наближення.

Прикметник «тонка» в реченні 23 узгоджується в роді, числі і відмінку з іменником «робота» і стоїть в однині жіночого роду називного відмінка, на що вказує закінчення -а я. Якби дане слово було в іншій формі, сенс висловлювання став би незрозумілим. У той же час «тонка» (робота) - епітет, образне визначення, що сприяє більш точному вираженню авторської думки.

Таким чином, Буслаєв прав: сенс і форма слова реалізуються в реченні.

завдання №B57E86

http://www.fipi.ru

Твір за текстом М.Л. Москвіною

Російський письменник Костянтин Паустовський стверджував , Що розділові знаки «існують, щоб виділити думка, привести слова в правильне співвідношення і дати фразі легкість і правильне звучання. Розділові знаки - це як нотні знаки. Вони твердо тримають текст і не дають йому розсипатися ». Я повністю згоден з даним виступом. Дійсно, розділові знаки відіграють величезну роль у передачі різноманітних відтінків сенсу і побудові фраз.

Звернімося до тексту Марини Москвіною. В кінці речення 3 варто знак оклику. Значить, це висловлювання є емоційно забарвленим і вимовляється з восклицательной інтонацією. Виходить, що розділовий знак дає фразі «правильне звучання».

У реченні 17 комами виділено уточнююче обставина «в Будинку культури». Це той випадок, коли пунктуаційний знак наводить слова «в правильне співвідношення».

Таким чином, Паустовський прав: розділові знаки «твердо тримають текст і не дають йому розсипатися».

завдання №747d3b

Твір за текстом С.А Лубенець

Для передачі будь-чиїх дій найчастіше використовуються дієслова. Однак велика кількість слів цієї частини мови в тексті може привести до одноманітності. В результаті виходить нудний «перелік» дій. вирішити дану проблему допомагають деепричастия. Позначаючи додаткові дії предметів, вони роблять мова більш точної і виразної. Думаю, саме це мав на увазі А.Н. Гвоздьов.

Звернімося до тексту С.А Лубенець. У реченні 1 описується щур Марфуша, яка «витягнувши прозорі лапки, спить в акваріумі». Дієприслівниковий зворот з головним словом - дієслово «витягнувши» дозволяє читачеві краще уявити це веселе тварина.

У реченні 27 основна дія Веньки передано за допомогою дієслова-присудка «вліз». Але ми не зрозуміли б, які почуття переживає герой в момент примірки нового піджака, якби не дієприслівникових оборот «зціпивши зуби».

Отже, аналіз мовних одиниць в тексті С.А. Лубенець підтверджує правомірність висловлювання А.Н. Гвоздьова: «Дієприслівник ... усувають одноманітність в переліку окремих дій одного і того ж особи».

завдання

Варіант 1

Вживання дієприслівників дає можливість автору живописно передати деталі дії, посилити образність художнього тексту.

Наприклад, у реченні 2 дієслово «сяючи» «домальовує» дії сонця ( «розливає мед», «розфарбовує крони») і допомагає жваво уявити залитий світлом місто.

Ну як не пограти в футбол в такий чудовий день? Картину того, як у дворах починається ця захоплююча гра, знову допомагає відтворити дієприслівник: футболісти, «поділившись, розсиплються на дві команди» (пропоз. 6).

Саме цю його функцію - конкретизувати, детально описувати будь-який процес - відзначав лінгвіст О.М. Гвоздьов, який стверджував, що «деепричастия ... усувають одноманітність в переліку окремих дій одного і того ж особи».

Варіант 2

Дієприслівники позначають додаткову дію, уточнюючи основне, і надають мови особливу динаміку і наочність.

Так, у реченні 12 ця форма дієслова деталізує основна дія ( «доходив, накульгуючи»), і ми розуміємо, чому старий сидів під черемхою до самого вечора: мабуть, біль в ногах не давала йому можливості активно рухатися.

А ось дитячу безтурботність оповідача і його радісне сприйняття "життя підкреслює дієприслівник« йдеш, посвистуючи »в реченні 8. Всього два слова - а в них таке образне зміст!

І справді, за справедливим твердженням лінгвіста А.Н. Гвоздьова, «деепричастия ... усувають одноманітність в переліку окремих дій одного і того ж особи».

варіант 3

Дієприслівники і дієприслівникові обороти володіють великою виразністю, завдяки чому вони широко використовуються в мові художньої літератури. Використовуючи їх, письменники точно «домальовують» дії персонажів.

Візьмемо, наприклад, пропозиція 42. Дієприслівник «завмираючи» точно передає стан хлопчаків, які почули свист старого тренера, суворо стежив за тим, щоб гра проходила чесно. Старий став для юних футболістів справжнім авторитетом, тому його смерть переживали всі.

А дієслово «схлипнувши» в реченні 48, позначаючи додаткову дію до сказуемому «обернулася», допомагає побачити емоційний стан матері оповідача, розуміє, яким болем в серці сина відгукнеться сумна новина про те, що старий помер.

Цю особливість дієприслівників свого часу підмітив лінгвіст О.М. Гвоздьов, який сказав, що вони «усувають одноманітність в переліку окремих дій одного і того ж особи».

Текст для роботи

(1) Літо. (2) Сонце, сяючи, розливає мед по стільниках дворів, розфарбовує яскравою зеленкою пишні крони дерев. (3) Я підходжу до розкритим вікнам і на дитячому майданчику бачу різномасту зграйку хлопчаків. (4) Дзвінке: «На воротах Пашка і Митька!» (Б) Футболісти! (Б) Зараз, поділившись, розсиплються на дві команди, і гра буде продовжуватися до тих пір, поки мамине «Додому!» не розіб'ється останню пару, вже в темряві ганяли м'яч.

(7) Як і в моєму дитинстві.

(8) Пам'ятаю, хлопчиськом йдеш, посвистуючи, по бульварах, втопленим в ароматі черемхи, і під ноги падають скорочення в тугі конуси будиночки гусениць-листокруток. (9) Візьмеш такої в руки, і, якщо не заснула в ньому в передчутті крил господиня, вислизне з притулку, перелякана, повисне на тонкій павутинці в повітрі. (10) Так і пам'ять дитинства: торкнешся її тендітний кокон - і подарує, стривожена, давно забуту історію ...

(11) Був у нас у дворі дід.

(12) Зазвичай він з'являвся рано вранці, доходив, накульгуючи, до лавочки під тінистій розлогою черемхою в самому центрі двору і там просиджував до самого вечора, спостерігаючи за нами.

(13) Чий це був дід? (14) Звідки? (15) З ким жив? (16) Дитинства не цікава старість.

(17) Для нас він був просто незмінним атрибутом літнього двору. (18) Дід ніколи не заводив розмов з нами, а ми не заважали йому, тому що постійно втікали на шкільний стадіон, де до ночі вважали голи з хлопцями сусіднього району. (19) Там не було воріт, але з їх роллю справлялися чотири палиці, що встановлюються попарно на різних краях пісочного поля.

(20) Мріяти ось про таку футбольної коробці, де зараз, по-дорослому впершись руками в коліна, Пашка і Митька грудьми стояли кожен за свої ворота, а з ними і за честь команди і славу кращих голкіперів школи, нам і не доводилося. (21) Тому день, коли чийсь батько роздобув десь пару справжніх воріт з білою сіткою, непродранной і не залатаній на сто рядів шнурками, став для нас справжнім святом. (22) Ми тепер господарі всіх чемпіонатів і володарі турнірного календаря!

(23) Ворота встановили якраз навпроти лавки, де сидів дід. (24) Коли робота була закінчена, він повільно пройшла повз них і пішов з двору. (25) «Зігнали старого», - насупився мій батько.

(26) Але через кілька хвилин дід повернувся. (27) Ми не відразу помітили його, захоплені грою, і йому довелося звернути на себе увагу неголосним окликом:

(28) - Орли! (29) А ну подь-но сюди!

(ЗО) Дід приніс нам м'яч. (31) Справжній, з чорно-білих шестикутників, тугий - не рівня нашому затертому сірому сдутишу! (32) «Чого роти роззява? (33) А ну на поле - марш! » (34) З нагрудної кишені сорочки він дістав справжній суддівський свисток і оглушливо, на весь двір, свиснув.

(35) Ми капітулювали. (Зб) хлоп'ячі пиху, удаване презирство до футбольних радам батьків, наші позиції в хлоп'ячому рейтингу гравців - все відрізав і залишив в минулому той свисток. (37) Наші дванадцять сердець в кожній грі до самого кінця сезону того літа тримали рівняння на сухеньку фігурку в тіні черемхи.

(38) Дід виявився знатним стратегом і суворим суддею. (39) Ми слухали його, затамувавши подих, поки він в перервах креслив на піску паличкою схеми і тихо пояснював нам, як обходити противників і прориватися до їхніх воріт. (40) У нього був кволий голос, і він не міг кричати, тому під час гри спілкувався з нами свистом. (41) Різкий, пронизливий звук лунав над двором в моменти, коли хтось із нас проводив заборонений прийом або насмілювався схитрувати або дозволити собі грати вполногі. (42) Дід не вигукував імен, але кожен, завмираючи, думав: «Не мені чи свистять?», І кожному здавалося, ніби дід дивиться на нього одного, і кожен намагався не підвести старого. (43) 3а якісь три місяці літа ми стали найчеснішої, самої безстрашної, дисциплінованою і чомусь самій дружною командою району.

(44) А потім дід пропав.

(45) Ми помітили це не відразу: настала перший тиждень вересня, школа, музичний театр по абонементу ... (46) Увечері п'ятниці я прийшов додому, штовхнув відчинені двері - батьки, мабуть, тільки що самі повернулися з роботи, нечутно ступив в коридор і почув, як мама, зітхнувши запитала батька: «як же Колі пояснити, що діда більше немає?».

(47) - Мама ?!

(48) Вона обернулася, схлипнувши:

(49) - каблучку, ми хотіли сказати ...

(50) ... В усьому нашому пацанячих дитинстві не було сліз гірше ...

(51) Дитинство не знає виправдань смерті ...

(52) Наша дворова команда протрималася до самого випускного. (53) І до самого випускного ніхто з наших ні в одній грі не дозволяв собі на поле неспортивної поведінки.

(54) Ні, ми вже не боялися почути строгий оклик свистка.

(55) Найстрашнішим для кожного з нас було хоч на секунду дати нашому черемховий дідові засумніватися в тому, що його уроки чесності - перед командою, противником і, в першу чергу, перед самим собою - пройшли не дарма.

ТЕЗА.

Гвоздьов О.Н .: «Дієприслівник ... усувають одноманітність в переліку окремих дій одного і того ж особи».

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ТВОРИ.

1. Що таке Дієприслівник?

дієприслівник - незмінна форма дієслова - самостійна частина мови, що з'єднує в собі ознаки дієслова (вид і зворотність) і прислівники (незмінюваність, синтаксична роль обставини), позначає додаткову дію при основному. Відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

РОЛЬ деепричастия в промові

· Дієприслівник роблять мова більш точною, динамічною, вони передають безліч дій, що відбуваються одночасно.

· Дієприслівник володіють багатими виразними можливостями. Ємність, компактність, виразність - ці властивості дієприслівників широко використовують поети і письменники в своїх творах.

· Прості пропозиції, ускладнені дієприслівниковими оборотами, більш економічні і ємний в порівнянні з синонімічні складнопідрядні речення з підрядними обставинними. Їх використання допомагає письменникові на досить малому просторі тексту створювати зримі, яскраві, незабутні образи, точно «Домальовуючи» дії персонажів.

ЗРАЗКИ міркування про роль дієприслівників в конкретному тексті

зразок 1

Я досліджував роль дієприслівників і дієприслівникових зворотів в уривку з роману А.С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» - «Зима! .. Селянин, тріумфуючи ...» і виявив, що в 11 рядках поет використовував п'ять дієприслівників і дієприслівникових зворотів.

Дієприслівник «тріумфуючи» точно передає стан селянина, який довго чекав зими і тепер радіє, що праця його може бути полегшений і освітлений красою оновленої природи.
Дієприслівникових оборот «сніг почуя» допомагає зрозуміти дію конячки. Вона «плентається», т.к їй важко пересуватися з вантажем по снігу.
Дивно точний малюнок дії, що здійснюється кибиткою допомагає створити дієприслівникових оборот «кермо пухнасті висаджуючи». Коли ми читаємо цей рядок, то не тільки бачимо стрімко летить з-під копит пухнастий сніг, але відчуваємо запах зимової свіжості.
Завдяки дієприслівниковими оборотами ( «в санчата жучка посадивши», «себе в коня перетворив») автору вдалося створити зримий образ дворового хлопчика, радіє приходу зими, і передати свій ставлення до нього - добре, жартівливе.
Таким чином, Пушкін не випадково так широко використовував в цьому фрагменті деепричастия і дієприслівникові обороти. З їх допомогою досягається така «живопис», що хоч бери кисть і малюй цю картину почалася російської зими.

зразок 2

Я досліджувала роль дієприслівників і дієприслівникових зворотів в уривках з поеми М.Ю. Лермонтова «Мцирі», і ось що мені вдалося встановити.

У дієприкметникових оборотів «красуючись між дерев прозорою зеленню листів» дієприслівник «красуючись» грає оціночну роль: З його допомогою поет оцінює дію виноградних лоз.
Дієприслівникових оборот «гладкою лускою виблискуючи» не тільки «домальовує» дію змії ( «ковзала»), але і допомагає уявити її зовнішній вигляд, зробивши основний акцент на якості дії.
Дієприслівник «статут» не тільки позначає додаткову дію лермонтовського героя, але пояснює його причину: «... статут, приліг між високих гір».
Все це дозволяє зробитивисновок про те, що дієприслівники і дієприслівникові обороти виконують в лермонтовском тексті різноманітні функції, будучи виразним засобом мови.

зразок 3

Я досліджував фрагмент з оповідання І.С. Тургенєва «Бежин луг». Цей текст є розповіддю. Ось чому в даному уривку переважають дієслова і дієприслівники.
Дієслова допомагають письменникові розповісти про послідовних діях, а деепричастия - «домалювати» їх, передати їх точний малюнок.
Так, дієприслівникові звороти «сидячи без шапок в старих кожушках», «махаючи руками і ногами» допомагають уявити не тільки позу селянських хлопчиків, але і їх зовнішній вигляд, характер їх руху.
Зримі образи коня і рудого Космача теж допомагають створити деепричастия. За допомогою дієприслівниковими обороту «насторочивши вуха» передається стан коня під час бігу, а дієприслівникові обороти «зачепивши хвіст і безперестанку міняючи ногу» допомагають уявити зовнішній вигляд мчить табуна, передати характер руху, що здійснюється ним.

Отже, Тургенєв не випадково так часто використовує дієприслівникові обороти. Прості пропозиції, ускладнені дієприслівниковими оборотами, більш економічні і ємний в порівнянні з синонімічні складнопідрядні речення з підрядними обставинними. Їх використання допомагає письменникові на досить малому просторі тексту створювати зримі, яскраві, незабутні образи, точно «Домальовуючи» дії персонажів.

2. Бабель І.Е .: «Всі абзаци і вся пунктуація повинні бути зроблені правильно з точки зору найбільшого впливу тексту на читача».
Твір про абзац:

3. Буслаєв Ф.І. .: «Тільки в реченні отримують своє значення окремі слова, їх закінчення і приставки».

4. Буслаєв Ф.І. .: «Вся сила судження міститься в присудок. Без присудка не може бути судження ».

5. Валгина Н.С .: «За допомогою тире передається висока емоційне навантаження, психологічна напруженість».
Матеріал до твору про тире.

6. Валгина Н.С .: «В синтаксисі передаються зв'язки і відносини між поняттями, предметами, явищами навколишнього людини світу і осягається людиною світу».

7. Валгина Н.С. вважає, що пунктуаційні знаки «допомагають авторові зробити дуже тонкі смислові виділення, загострити увагу на важливих деталях, показати їх значущість».

8. Валгина Н.С .: «Три крапки - частий і незамінний знак в текстах великого емоційного напруження, інтелектуальної напруженості».
Матеріал до твору про многоточии.

9. Валгина Н.С .: «Те, що в усному мовленні досягається за допомогою пауз і логічних наголосів, в письмовій -
за допомогою знаків пунктуації ».

10. Валгина Н.С .: «Пунктуація досягла такого рівня розвитку, коли вона стала виразником найтонших відтінків сенсу і інтонації, ритму і стилю».
9 творів про розділові знаки, пунктуацію.

11. Валгина Н.С .: «Сучасна російська пунктуація - це дуже складна, але чітка система. У різнобічному багатство цієї системи таяться великі можливості для пише. І це перетворює пунктуацію ... в потужне смислове і стилістичне засіб ».
Матеріал до твору про розділові знаки, пунктуації.

12. Ветвицький В.Г .: «Іменник - це як би диригент граматичного оркестру. За ним пильно стежать оркестранти - залежні слова і уподібнюються йому за формою, узгоджуються з ним ».

13. Виноградов В.В .: «Слова і вирази набувають в контексті всього твору різноманітні смислові відтінки, сприймаються в складній і глибокої образної перспективі».

14. Виноградов В.В .: «Всі кошти мови виразні, треба лише вміло користуватися ними».

15. Виноградов В.В .: «Змішування або з'єднання виразів, що належать до різних стилів літературної мови, в складі художнього твору має бути внутрішньо виправдане або мотивовано ».
Коментар до цитати №1 (від Беспалової Т.В.): У художньому стилі мови, крім типових для нього мовних засобів, використовуються і засоби всіх інших стилів, особливо розмовного. У мові художньої літератури можуть вживатися просторіччя і діалектизми, слова високого, поетичного стилю і жаргонізми, професійно-ділові мовні звороти і лексика публіцистичного стилю. Всі ці кошти підкоряються естетичної функції і повинні вживатися виправдано і мотивовано.

16. Гвоздьов О.Н .: «Дієприслівник ... усувають одноманітність в переліку окремих дій одного і того ж особи».
Матеріал до твору про дієприслівнику.

17. Голуб І.Б .: «Для правильного вживання слів у мові недостатньо знати їх точне значення, Необхідно ще враховувати особливості лексичної сполучуваності слів, тобто їх здатність з'єднуватися один з одним ».

18. Горшков А.І .: «Найкращі стилістичні можливості укладені в словниковому складі (лексиці) російської мови. Багатий ними і синтаксис ».
Роль лексичних явищ.

19. Григорян Л.Т .: «В безсполучникових складних пропозиціях різні знаки пунктуації вживаються тому, що кожен з них вказує на особливі смислові відносини між частинами ».
Твір по цитаті

21. Кузнецов А.А .: «Виклад" від першої особи ", вживання слів і зворотів розмовної характеру дають автору
можливість впливати на свідомість і почуття читача ».

22. Максимов Л.Ю. .: «За допомогою абзацного відступу (або нового рядка) виділяються найбільш важливі в композиції цілого тексту групи пропозицій або окремі пропозиції».

23. Милославський І.Г .: «Ставлення пише до того, що повідомляється часто може виражатися за допомогою" маленьких "слів, слів, які прийнято вважати службовими, - частинок і спілок».

24. Милославський І.Г .: «Будь-яке повторення, дворазове або багаторазове, звертає на себе особливу увагу читача».

25. Милославський І.Г .: «Граматика російської мови перш за все засіб вираження думки».
Твір про роль граматичних явищ:

26. Милославський І.Г .: «Основний прийом, що виражає бажання мовця впровадити в свідомість слухати саме свою оцінку ситуації, - це вибір слів, що містять оцінний елемент».

27. Новиков Л.А .: «Слово в мові має здатність узагальнювати і в той же час позначати індивідуально неповторне».

28. Ожегов С.І .: «Висока культура мови полягає в умінні знайти не тільки точне засіб для вираження своєї думки, але і найбільш дохідливе (тобто найбільш виразне) і найбільш доречне (тобто дуже вдалий для даного випадку)».

29. Паустовський К.Г .: «Ще Пушкін говорив про розділові знаки. Вони існують, щоб виділити думка, привести слова в правильне співвідношення і дати фразі легкість і правильне звучання. Розділові знаки - це як нотні знаки. Вони твердо тримають текст і не дають йому розсипатися ».

30. Пєшковський А.М .: «У кожної частини мови свої достоїнства».

31. Реформатський А.А .: «Займенник - зручне ланка в устрій мови; займенники дозволяють уникати нудних повторів мови, економлять час і місце в висловлюванні ».

32. Реформатський А.А .: «Займенники виділяються в особливий клас слів-заступників, які як" запасні гравці "... виходять на поле, коли вимушено" звільняють гру "знаменні слова».
Твір про займенники:

33. Свіфт Дж .: «Як людину можуть бути визнані суспільства, в якому він обертається, так про нього можна судити і за мовою, яким він виражається».

34. Солганик Г.Я .: «Як пропозицію будується за певними синтаксичним моделям, точно так само і пропозиції в тексті з'єднуються за певними правилами».

35. Солоухин В.А .: «Епітети - одяг слів».
Твір про епітети:

36. Сухоруков Л.С .: «Наша мова - найважливіша частина не тільки нашої поведінки, але і нашої особистості, нашої душі, розуму».

37. Шанський Н.М .: «На прикладі складнопідрядні речення можна простежити, як людина виражає відносини між світом і власною точкою зору ».

38. Шанський Н.М .: «В монологичности мови закінчена думка іноді не вміщується в межах одного речення, і для її вираження потрібна ціла група пов'язаних між собою за змістом і граматично пропозицій».

39. Щерба Л. В .: «Абзац, або новий рядок, яку теж треба вважати свого роду знаком пунктуації, поглиблює попередню точку і відкриває зовсім інший хід думок».

Напишіть твір-роздум, розкриваючи зміст висловлювання відомого лінгвіста А.Н. Гвоздьова: «Дієприслівник ... усувають одноманітність в переліку окремих дій одного і того ж особи». Аргументуючи свою відповідь, приведіть 2 прикладу з прочитаного тексту. Наводячи приклади, вказуйте номери потрібних пропозицій або застосовуйте цитування. Ви можете писати роботу в науковому або публіцистичному стилі, розкриваючи тему на лінгвістичному матеріалі. Почати твір Ви можете з наведеного висловлювання.

Особливі форми дієслова. Згадуємо вивчене У прозі О.С.Пушкіна особливі форми дієслова використовуються в цілях передачі діяльного початку як найважливішою характеристики світу, додання фразі смисловий ємності, лаконічності. У художніх текстах М.В.Гоголя причастя і дієприслівники вживаються як засіб додання фразі мелодійності, гармонії, метафоричності; передачі швидкості; опису руху, жесту персонажа, що розкриває його внутрішні переживання. У прозі М.В.Лермонтова особливі форми використовуються для образної передачі найтонших відтінків рухів душі людини, зображення його психіки, природи як процесуальних явищ. У пейзажних замальовках И.С.Тургенева причастя і дієприслівники підкреслюють активну, діяльну, одухотворене, рідне людям початок в природі, виступають в якості одного із засобів вираження протиріч і плинності самого життя.

Зі спогадів письменника Д.В. Григоровича про Ф.М. Достоєвського «... .Він (Достоєвський), по-видимому, залишився задоволений моїм нарисом, йому не сподобалося тільки одне вираз ... У мене було написано так:« Коли шарманка neрестаёт грати, чиновник з вікна кидає п'ятак, який падає до ніг шарманщика ». «Не те, не те, - роздратовано заговорив раптом Достоєвський, зовсім не те! У тебе виходить занадто сухо: п'ятак упав до ніг ... Треба було сказати: п'ятак упав на бруківку, брязкаючи і підстрибуючи ». Зауваження це пам'ятаю дуже добре було для мене цілим одкровенням. Так, дійсно, брязкаючи і підстрибуючи виходить набагато мальовничіше, домальовує рух ... Цих двох слів було для мене досить, щоб зрозуміти різницю між сухим виразом і живим художньо літературним прийомом ». Які форми дієслова вжив у промові Ф.М. Достоєвський? Як ви розумієте вираз «домальовує рух»?

З історії терміна «дієприслівник» Термін був введений граматику М. Смотрицьким на початку ХVII століття; складається з двох частин дее + причастя, тобто причетність до дії. І якщо дієслово позначає основна дія, яке виконує предмет, то дієслово позначає додатковий, другорядне, додаткове дію.

Дієприслівник - незмінна форма дієслова, що поєднує ознаки і властивості дієслова і прислівники. Дієприслівник об'єднується з дієсловом: а) спільністю лексичного значення: перевіряти перевіряючи; б) спільністю виду: робити роблячи, зробити зробивши; в) спільністю застави: вмивати вмиваючи, вмиватися вмиваючись; г) спільністю управління: читати книгу читаючи книгу; д) можливістю визначатися наріччям: правильно розуміти правильно розуміючи. Дієприслівник об'єднується з власною мовою; а) відсутністю форм словозміни; б) однаковою зв'язком примикання; в) виразом обставинних значень. Дієприслівники виражають не абсолютне час, а відносне, т. Е. Позначають час не по відношенню до моменту мовлення, а по відношенню до моменту здійснення іншого дії, вираженого дієсловом-присудком: одночасне дію (йде вперед, озираючись на всі боки), попереднє дію ( відпочивши, пішли далі), подальша дія (вийшов з кімнати, різко зачинивши за собою двері). Дієприслівники виконують синтаксичні функції різного виду обставин, супутніх основного дії. Сидіти, притулившись до спинки стільця (обставина способу дії). Перевіривши роботу, передати її вчителю (обставина часу). Затриматися, запізнившись на потяг (обставина причини). маючи вільний час, Можна багато чого зробити (обставина умови). Навіть сильно відставши від інших, він все ж вирішив продовжувати змагання (обставина поступки). Розенталь Д. Е., Теленкова М. А. Словник-довідник лінгвістичних термінів. Вид. 2-е. М .: Просвещение, 1976

Киплячи, Сичачи дзюрчить, Буркочучи, струменя, Крутячись, Зливаючись, здіймаючи, роздуваючи, мигцем, шурхотом Пустуючи і поспішаючи, Ковзаючи, обіймаючись, Ділячись і зустрічаючись, ласки, бунтуючи, летячи, Граючи, дроблячись, опалим, Виблискуючи, злітаючи, хитаючись , пліток, брязкаючи, клекочучи, звиваючись, обертаючись з гуркотом зморшки, хвилюючись, катаючись, Кидаючись, змінюючись, воркуя, галасуючи, здіймаючи і пінячись, радіючи, трясучи, Тремтячи, розливаючись, сміючись і розмовляючи, Котячись, звиваючись, прагнучи, виростаючи , вперед і вперед тікаючи в волелюбної запалі, - Так падають бурхливі води в блискучому, швидкому Лодоре !, Р. Сауті «Лодорскій водоспад»

Аналізуємо текст Чому цей вірш Р.Сауті незвично? (В ньому 51 дієприслівник і один дієприслівникових оборот) Назвіть у вірші дієслово, що позначає основна дія. Чого в художньому плані допомагає досягти таку кількість дієприслівників при даному дієслові? Які додаткові образи допомагають створити деепричастия?

Працюємо з текстом ГЛАГОЛЗрітельние образи Роль дієприслівників Падаю т (води) Киплячи, прямуючи, крутись, зливаючись, здіймаючись, здуваючись, мелькаючи, ковзаючи, ділячись і зустрічаючись, летячи, дроблячись, виблискуючи, злітаючи, сплітаючись, звиваючись і т.д. Дають можливість відчути неприборкану міць водоспаду, зримо уявити його красу

Працюємо з текстом ГЛАГОЛДействія, властиві людині Роль дієприслівників Падаю т (води) Пустуючи і поспішаючи, ковзаючи, обіймаючись, пестячи, бунтуючи, граючи, хитаючись, зморшки, хвилюючись, радіючи, сміючись і розмовляючи, вперед і вперед тікаючи в волелюбної запалі ... Допомагають передати характер водоспаду, його магічний вплив на глядача

Вміле вживання дієприслівників дає можливість автору живописно передати деталі дії, посилити образність художнього тексту. Наприклад, у вірші Р.Сауті «Лодорскій водоспад» деепричастия «клекочучи» і «грохоча» допомагають почути потужний шум падаючої води, а «домалювала» силу водоспаду знову ця ж особлива форма дієслова - «здіймаючись, здуваючись». Саме деепричастия допомогли відтворити прекрасне видовище могутнього потоку води, стрімко летить з висоти. Цю їх особливість - конкретизувати, детально описувати будь-який процес - зазначив лінгвіст А.Н.Гвоздев, який стверджував, що «деепричастия ... усувають одноманітність в переліку окремих дій одного і того ж особи».

(1) В той день з Тоськи додому ми йшли поруч. (2) З гіркою тіні розлогих прибережних верб ми вискочили на пряму відкриту дорогу до мосту, залиту безжальним стрімких сонцем, і мимоволі зажмурилися. (3) Коли ж ми відкрили очі, обидва відразу побачили, що попереду нас чекало найстрашніше: на перилах і настилі по обидва боки мосту розсілися, як сороки на паркані, хлопчаки з компанії Семки Душного. (4) Семка з безсумнівним акторською майстерністю передражнював будь-якого встречного- поперечного, мстиво помічаючи і висміюючи властиві кожному недоліки. (5) Він був злий і нестерпно заздрісний до всього здорового, а його дражнилки були отруйні і прилипливі, як реп'ях. (6) Я розумів, що бити мене вони не будуть. (7) Чи спрацює неписаний закон хлоп'ячих відносин: семеро одного не б'ють. (8) Але вони всією компанією потягнуться за нами до самого будинку, брязкаючи смішком, немов консервна банка на собачому хвості, ні за що не отвяжутся і після не дадуть проходу ні мені, ні Тоськи, задразнят до смерті. (9) Мені так і уявив, як вони, кривляючись і пританцьовуючи, тупають за нами скрипучими дерев'яними тротуарами нашого Ельнінского і кричать дурними голосами: (10) - Наречений і наречена, настряпалі тесту! (11) Піч провалилася, наречена вдавилася! (12) І вся наша вулиця, вся школа, а скоро і весь наш Невеликий містечко до останньої людини знатимуть, що ми з Тоськи Ступіної - наречений і наречена. (13) Вони будуть знати нашу світлу таємницю і тикати в нас пальцями, підморгуючи і висував мови! (14) Ні, краще вже загинути в чесному бою віч-на-віч з противником, ніж подібне приниження! (15) І я, витягнувши заповітний складаний ніж з двома лезами і тріснутий кістяний ручкою, зітхнувши розкрив його і затиснув в відразу зіпрілій руці. (16) Раптом Тоська глянула на мене потемніли до густої чорноти очиськами, і ... сталося неймовірне. (17) Вона взяла мене двома долонями за вуха, притягнула до себе і дзвінко чмокнула в щоку щільно стиснутими губами! (18) Я навіть похитнувся. (19) В очах у мене потемніло від несподіванки і гордості. (20) Може бути, тому Тоськи вдалося так легко розтиснути мій побілілий від напруги кулак із затиснутим в ньому ножем.

(21) Вона спокійно взяла ножик, клацнула лезом, закриваючи його, сунула мені в кишеню (21) Вона спокійно взяла ножик, клацнула лезом, закриваючи його, сунула мені в кишеню ... (22) Компанія Огольцов з байдужим виглядом терпляче чекала потіхи. (23) Тоська оглянула їх сузівшіміся, як у кішки, очима, ласкаво, але твердо взяла мене за руку своєю міцною шорсткою долонею і якимось повзрослевшим голосом тихо сказала: ... (22) Компанія Огольцов з байдужим виглядом терпляче чекала потіхи. (23) Тоська оглянула їх сузівшіміся, як у кішки, очима, ласкаво, але твердо взяла мене за руку своєю міцною шорсткою долонею і якимось повзрослевшим голосом тихо сказала: (24) - Йдемо ... (25) Тільки руку не виривай . (26) Побачиш - нічого не станеться. (24) - Йдемо ... (25) Тільки руку не виривай. (26) Побачиш - нічого не станеться. (27) Тримаючи Тоськи за руку, я ступив на розпечені дошки моста, як на ешафот. (28) Особа Семки Душного повільно, але невідворотно наближався до нас. (29) Ось він зістрибнув з перил, зробив блазня уклін, уїдливо прісвістнув і зареготав: (30) - Ну що, голубчики, гулі-гуленьки? (31) Наворковалісь? (32) Але Тоська спокійно і, як мені тоді здалося, навіть трішки ліниво ковзнула по ньому презирливим поглядом і кинула через плече, міцно стискаючи мою руку: (33) - А тобі що, Семочко? (34) завидки беруть? (35) Адже на тебе жодна дівчина в місті не буде звертатись людина! (36) Та все це нічого Тоськи здалося ще мало! (37) Користуючись тим, що я був в якомусь солодкому півсні і цілком підкорився її нищівній жіночої волі, вона абсолютно безстрашно зігнула мою праву руку кренделі і просунула в неї свою. (38) Тоська Ступина повільно і важливо пропливла повз всіх, тримаючи мене під руку! (39) Моя рука, як мені здалося, всохла, немов перила мосту, по якому ми йшли. (40) Ззаду чувся тільки вкрадливий шелест кроків, але компанія йшла за нами мовчки, немов заворожена Тоськи, як і раніше затамувавши подих, і поступово перетворювалася в щось на зразок почесного ескорту. (41) Він пройшов за нами до Тоськіной хвіртки і так само мовчазно вишикувався півколом в деякому від нас віддалі. (42) - Ну до побачення, Льоня! - Тоська вивільнила свою руку і знову ткнулася губами мені в щоку. (43) - Спасибі, що проводив! (44) Підемо завтра за суницею? (45) Зайдеш за мною? (46) Я не відразу розтулив губи і, здається, сказав надмірно гучним голосом: (47) - Звичайно, зайду! (48) Я тепер завжди тут чекати буду. (49) Тоська Ступина коротко похитала своєю чорною чолочку і брязнула клямкою хвіртки. (50) Я повільно повернувся до розбійницької ватаги, з похололі серцем зробив два-три кроки їй назустріч і чекав, що трапиться. (51) Але нічого не сталося! (52) Хлопці якось машинально розсунулися і пропустили мене. (53) Голови у деяких були ще повернені слідом йде Тоськи, а в їхніх очах - я бачив це абсолютно ясно! - світилося виразне хлоп'яче захоплення ... (За Кукліну Л.)

Вкажіть в тексті номера пропозицій з дієсловах (дієприслівниковими оборотами). Виразні можливості яких частин мови з'єднані в дієприслівнику? Використовуючи ці знання, прокоментуйте виразні функції дієприслівників в наступних пропозиціях. (4) Семка з безсумнівним акторською майстерністю передражнював будь-якого зустрічного-поперечного, мстиво помічаючи і висміюючи властиві кожному недоліки. (8) Але вони всією компанією потягнуться за нами до самого будинку, брязкаючи смішком, немов консервна банка на собачому хвості, ні за що не отвяжутся і після не дадуть проходу ні мені, ні Тоськи, задразнят до смерті. (9) Мені так і уявив, як вони, кривляючись і пританцьовуючи, тупають за нами скрипучими дерев'яними тротуарами нашого Ельнінского і кричать дурними голосами. (13) Вони будуть знати нашу світлу таємницю і тикати в нас пальцями, підморгуючи і висував мови! (15) І я, витягнувши заповітний складаний ніж з двома лезами і тріснутий кістяний ручкою, зітхнувши розкрив його і затиснув в відразу зіпрілій руці. (4) Семка з безсумнівним акторською майстерністю передражнював будь-якого зустрічного-поперечного, мстиво помічаючи і висміюючи властиві кожному недоліки. (8) Але вони всією компанією потягнуться за нами до самого будинку, брязкаючи смішком, немов консервна банка на собачому хвості, ні за що не отвяжутся і після не дадуть проходу ні мені, ні Тоськи, задразнят до смерті. (9) Мені так і уявив, як вони, кривляючись і пританцьовуючи, тупають за нами скрипучими дерев'яними тротуарами нашого Ельнінского і кричать дурними голосами. (13) Вони будуть знати нашу світлу таємницю і тикати в нас пальцями, підморгуючи і висував мови! (15) І я, витягнувши заповітний складаний ніж з двома лезами і тріснутий кістяний ручкою, зітхнувши розкрив його і затиснув в відразу зіпрілій руці. (29) Ось він зістрибнув з перил, зробив блазня уклін, уїдливо прісвістнув і зареготав ... Особлива форма дієслова. Працюємо з текстом

Досліджуємо текст. Функція деепричастия Дієприслівник є засобом образного зображення дійсності. Володіючи образотворчими якостями дієслова і прислівники, їх різноманітними смисловими і експресивними відтінками, вони більш лаконічно і точно висловлюють різні значення. Дієприслівник і дієприслівникових оборот дозволяють домалювати рух, описати основна дія. Дієприслівникових оборот дозволяє стиснути громіздку фразу, сконцентрувавши увагу на дії.

ЛІТЕРАТУРА Гвоздьов А.Н. Сучасна російська літературна мова. т.2. Синтаксис. М Гвоздьов А.Н. Сучасна російська літературна мова. т.2. Синтаксис. Козинцева Н.А. Дієприслівник // Лінгвістичний енциклопедичний словник. М Козинцева Н.А. Дієприслівник Лекант П. А., Маркилова Т.В. та ін. Синтаксис. Синтаксична синонімія. Посібник для вчителів старших класів. М Разумовська М.М. і ін. Російська мова: підручник для 8 класу. М .: Дрофа Розенталь Д.Е., Джанжакова Є.В., Кабанова Н.П. Довідник з правопису, вимові, літературному редагуванню. М